Як (не) вирішуються проблеми переселенців з громад Луганщини, окупованих з 2014 року

До 2022 року ВПО були лише однієї категорії – переселенці з територій, окупованих з 2014 року. І пільги й допомога для них були передбачені приблизно однакові. Пригадуєте, земляки? Пакунки з борошном та крупами від Ріната Ахметова. Сертифікати в магазин "Бруснічка", за якими треба було їхати в Сіверськодонецьк, де стояли шалені черги. Не факт, що достоїшся, але якщо достоїшся, маєш сертифікат на 4 тисячі гривень. Отоварити його можна було лише в Рубіжному та Кремінній, де працювала "Бруснічка". І виплати від держави – щось там по 800 на непрацюючих та по 400 на працюючих. А ще – пільгові путівки для дітей в табори…

Тепер статус ВПО мають люди мало не з половини країни, і більшість із них отримали його після 2022 року. Тепер переселенці поділились на дві категорії. Для людей з громад, що почали потерпати від війни з 2022 року, передбачена допомога з місцевих бюджетів. У випадку з Луганщиною, це безліч програм: від виплат військовим, до допомоги при зборі дитини в школу.

Ці скріни демонструють, що переселенці з громад Луганщини, окупованих з 2022 року, мають можливість отримувати різні види допомоги від релокованих адміністрацій через наявність у них бюджетів. Переселенці з 2014 року такої можливості позбавлені

А ось для тих, хто лишився без рідного дому ще у 2014 році, допомога від громад не передбачена, бо такі громади не мають релокованих адміністрацій і, відповідно, релокованих бюджетів. Це стосується лише Луганської й Донецької областей. Що до Луганщини, йдеться про громади чотирьох районів (за новим адміністративним поділом): Луганського, Алчевського, Довжанського й Ровеньківського.

 "Луганщина зникає з порядку денного, це дискримінація за місцем народження"

Громадські активісти–переселенці  зазначають, що відсутність уваги до ВПО-2014 є частиною тенденції, коли Луганська область і державою і суспільством списується з рахунків як така.

Про Донецьку область так не скажеш – попри те, що ВПО з 2014 року там так також поза увагою. Адже на Донеччині є підконтрольна уряду територія – на відміну від практично повністю окупованої й зруйнованої Луганської. Зокрема, як повідомляв "ОстроВ", станом на 26 листопада на Донеччині в зоні активних бойових дій залишаються 14400 тисяч цивільних мешканців – плюс мешканці більш безпечних районів області.

"Луганщина зникає з порядку денного України. Як громадська діячка, помічаю, що майже немає проєктів від донорів, які б підтримували луганців – не ВПО як таких, а саме луганчан, у прагненні зберігати свою ідентичність, спадщину, коріння. До того ж організації, які подаються на донорське фінансування, майже відразу потрапляють у перелік "неблагонадійних", оскільки пов'язані особи (керівник, голова правління, тощо) мають Луганську прописку, яка для багатьох звучить, як тавро, тобто додаткова дискримінація за місцем народження. Проблема – зникнення з політичного, культурного поля цілої області це великий виклик", –  каже громадська діячка з Луганщини, двічі переселенка (з Кадіївки у 2014 році та зі Старобільська у 2022 році) Оксана Очкурова.

Оксана Очкурова

Перша програма з кредитування на житло, де ВПО-2014  виокремлену як пільгову категорію

Лише цього року для луганських переселенців з 2014 року запровадили окремі програми допомоги, які по суті є пілотними. Наймасштабніша з них – Програма житлового кредитування внутрішньо переміщених осіб Луганської області та членів їх сімей, про яку писав "ОстроВ".

"Програма готувалась певний час та націлена на конкретні верстви населення. Вона якраз стосується ВПО з 2014 року – Луганського, Алчевського, Довжанського, Ровеньківського районів. Після реєстрації на конкурсній основі через сайт Держмолодьжитло було проведено відбір переможців через механізм рандомайзеру (приницп барабану, рандому, випадковості. – ред)", – пояснив "ОстроВу" начальник Луганської ОВА Олексій Харченко.

Олексій Харченко

За його словами, на цю програму на даний час виділено 850 мільйонів – це залишки бюджетник коштів, які – якби не ця програма – повернули б у кінці року в Держбюджет.

"Ми сподіваємось, що програма буде підтримана і надалі", – каже Харченко.

Пріоритетність при відборі мали військовослужбовці, ветерани й особи, звільнені з полону. Переможці самостійно обирають житло (будинок або квартиру) вартістю до трьох мільйонів гривень. Строк кредиту – до 10 років для усіх категорій. Позичальник має внести 6% власних коштів від загальної суми кредиту.

Позичальникам надається додаткова пільга щодо погашення основної суми зобов’язань за кредитом за рахунок коштів обласного бюджету, а саме:

- 99,5% суми зобов’язань за кредитом на момент застосування пільги – особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (у разі звільнення з полону);

- 75% – ветеранам/ветеранкам, що отримали інвалідність внаслідок війни, із числа осіб, зазначених у пунктах  11-16 частини другої статті 7 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які на день подання заяви про намір отримати кредит зареєстровані на території територіальних громад Луганського, Алчевського, Довжанського, Ровеньківського районів Луганської області;

- 75% – одиноким батькам, які мають трьох і більше дітей до 18 років, та які на день подання заяви про намір отримати кредит зареєстровані на території територіальних громад Луганського, Алчевського, Довжанського, Ровеньківського районів Луганської області;

- 50% – внутрішньо переміщеним особам, які на день подання заяви про намір отримати кредит зареєстровані на території територіальних громад Луганського, Алчевського, Довжанського, Ровеньківського районів Луганської області.

Офіційний відбір переможців серед кандидатів на отримання пільгового довгострокового кредиту на придбання житла відбувся 24 листопада на базі "Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву".

"За підсумками розіграшу переможцями стали 176 осіб із 508 кандидатів з числа ВПО з 2014 року, які на день подання заяви були зареєстровані на території однієї з територіальних громад Луганського, Алчевського, Довжанського, Ровеньківського районів Луганської області", – повідомила Луганська ОВА в соцмережах 24 листопада.

Відбір кандидатів на отримання кредиту

Лайфхак від Рубіжанської МВА: допомога ВПО-2014, які на момент повномасштабного вторгнення були зареєстровані на території громади

"ОстроВ" цілеспрямовано шукав місцеві громади, які б передбачали допомогу не лише для "своїх" мешканців з місцевою реєстрацією, а й для ВПО, які мешкали в цих громадах після 2014 року до повномасштабного вторгнення. Знайти вдалось лише одну – Рубіжанська МВА Сіверськодонецького району. Вона у 2025 році розцінила таких переселенців як своїх мешканців і передбачила для них допомогу за трьома програмами.  

Як розказали "ОстроВу" в Рубіжанській МВА, йдеться про такі програми: "Громада – підтримка для кожного", "Діти – серце громади" та "Громада - Захисникам і Захисницям". В цих програмах чітко прописано, що право на певну допомогу мають не лише громадяни з реєстрацією в Рубіжанській громаді, а й ті, хто станом на 24 лютого 2022 року проживав тут у статусі ВПО, будучи таким з 2014 року.

Юридично ці люди визначені в програмах як "…переміщені з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, та до початку повномасштабної військової агресії РФ проти України отримали довідку ВПО із зазначенням фактичного місця проживання на території територіальної громади – надається копія довідки ВПО із зазначенням фактичного місця проживання на території територіальної громади". Зокрема, військовослужбовці такої категорії можуть отримати разову виплату 30 тисяч гривень, а в разі поранення – ще 10 тисяч гривень.

Так у програмах Рубіжанської МВА визначені громадяни, які покинули рідну домівку після 2014 року та мешкали на території Рубіжанської громади до повномасштабної війни

Отже, якщо цю статтю читають громадяни зазначеної категорії, зверніть увагу: звернутись по допомогу можна до 10 грудня. Про це йдеться на сторінці Рубіжанської МВА у facebook.

"З питань надання консультації щодо отримання одноразової допомоги просимо звертатися до спеціалістів управління соціального захисту населення та Рубіжанського центру надання соціальних послуг за телефонами, наведеними за посиланням", – йдеться в повідомленні.

Можливо, подібна допомога передбачена й в інших громадах, а ми це пропустили. Якщо це так – готові про це писати.